Передивись мультик перед вивченням теми "Чарівні казки"

До теми " Чарівні казки" дивіться казку тут

Смотрите супер классное видео для детей здесь

      Естетичне виховання під час уроків природознавства.

Сьогодні під час вивчення природознавства значну увагу слід приділяти естетичному вихованню, тобто розвитку почуттів і розуміння прекрасного, потреби сприймати та створювати його.Сьогодні це питання постало ще більш актуально у зв’язку з тривожним екологічним станом у сучасному світі та стрімким зникненням естетичної краси.

Найкращим вихователем цих почуттів є природа. У процесі вивчення природи розкривається її краса й різномаїття.У курсі природознавства початкових класів виховні завдання можна ставити до кожної навчальної теми. Але особливе місце в цьому займає безпосереднє спілкування з природою.Ще К.Д. Ушинський писав, що день, проведений дитиною серед гаїв, полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальній лаві. Спілкування із природою навчить школяра слухати музику лісу: шелест листя, спів птахів, шум дерев, дзюркіт води, бачити різномаїття квітів, красу й різнобарвність фарб - все це викликає естетичні переживання, не залишає дитячу душу байдужою.

У початкових класах необхідно в першу чергу звертати увагу дітей на красу форми, зовнішній вигляд рослини або тварини, особливості зафарблення, естетичні ознаки й на цій основі формувати в школярів конкретні знання й уявлення про явища природи. Велика роль у збагаченні інтелектуального багажу молодших школярів належить сезонним екскурсіям і прогулянкам, під час яких діти сприймають красу природи рідних місць у різні пори року в її динаміці, в розвитку.

 Наприклад, в 3 класі проводиться екскурсія в ліс або парк із метою спостереження за осінніми  змінами в житті рослин і тварин. На самому початку екскурсії я звертаю увагу дітей на те, як перетворився парк восени: листя одних  дерев пофарбовані в жовто-червоний  колір, на березах листя жовте  й т.д. Далі я пропоную школярам зупинитися й послухати шелест листя, а потім пояснити, чи є щось спільне в шелесті  листя і тихій музиці. Потім пропоную учням прочитати вірші про природу або роблю це сама.

Естетичне вихо­вання при вивченні природознавства являє собою систему педагогічної діяльності, яка включає сприйняття й осмис­лення естетичних якостей природи під час спостережень, на уроках, спілкування з її красою у позакласній роботі, у процесі художньої творчості та природоохоронної пра­ці дітей. Засобами естетичного виховання при цьому є сама природа, а також відображення її краси у слові, му­зиці, художніх полотнах. Естетичні почуття виникають і при сприйнятті ароматичних властивостей об'єктів природи. Необхідно, щоб діти відчули і ніжний запах конвалії, і медовий — ли­пи, і солодкуватий — білої акації, і ледь гіркуватий — берези; вдихнули

тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя. Сприйняття запахів збагачує  естетичні почуття людини.

Для естетичного виховання учнів немаловажне значення мають культура навчальної праці, чистота робочого місця, створення відповідних умов для роботи з об'єктами природи.

Акуратно виконана й красиво оформлена колекція комах або рослин допомагає дітям бачити не тільки результати своєї праці, але й одержувати від неї естетичну насолоду .

Важливим є естетичне оформлення результатів праці: проведення свята врожаю, свята квітів, свята весни, Дня птахів, виготовлення виробів з природних матеріалів, складання композицій тощо.

Уміле поєднання художнього слова з безпосередніми спостереженнями і природничо-трудовою діяльністю дітей допоможе розвинути інтерес до світу. Адже образна яскрава мова підвищує емоційність сприйняття, сприяє естетичному вихованню. Неповторна і незамінна роль мистецтва, як одного з форм художнього пізнання світу. Тому невід'ємний елемент уроку – твори музики, живопису, скульптури.  Діти жадають яскравих вражень. І якщо не вчити їх вмінню знаходити красу в неяскравій луговій квітці, не розвивати здатність дивуватися доцільністю мурашника чи гнізда сороки, то виростуть діти  збіднені душею. «Не можна людині жити одним мозком,— писав З. Образцов,— людина складається з двох речей — мозку та поклику серця, розуму і механізму почуттів.

Давня мудрість говорить: «Мислення починається зі здивування». Світ природи — вічне джерело дитячого розуму. Саме там, у явищах природи, чимало закутків, питань, навіть відкритих людьми, але знову і знову відкритих дітьми у процесі вчення. Одна із цілей уроків — прилучення дітей до тих радощів, які нам дарують таємниці природи. Тому важливо побудувати навчання так, щоб кожна тема несла дитині відкриття, зроблені ним самостійно, щоб учень пізнав себе, немов активну творчу силу, пережив почуття гордості від цього, що це він побачив сам.

Естетичне ставлення до природи — особлива форма її пізнання, без якої загальне природознавство втрачає свої переваги і гуманістичне призначення. На думку вчених, питання формування в людини почуття прекрасного дуже непросте. Не всі виявляються здатними глибоко проникати у світ краси. Таємниця колірних і звукових сполук у мистецтві, та й у природі велика важкодоступна таємниця. Дивитися і бачити — не одне і те ж.

Завдання вчителя – разом із дітьми збагнути справжню красу, яка завжди яскрава, гучна, навпаки, часто тиха, спокійна, скромна й непомітна, по-новому подивитись на осінній лист, на маленьку квітку, що загубилась в траві, крильця нічного метелика, відчути особливу чарівність у красі природи. Наприклад, говорячи про комах, треба сказати, що вони навдивовижу досконале і чудове створіння у природі, з яким ніщо неспроможне суперничати за багатством фарб та форм. Своєрідним лейтмотивом уроків про птахів може бути рядки М.Сладкова: «Птахи - таємниця і краса. Птахи — це пісня й захоплюючий політ». Предметом багатьох дивних естетичних відкриттів під час уроків є ссавці. Краса тут багатолика. Вона проявляється у вигляді сили, спритності, легкості, швидкості, грації, мощі. Щоб навчитися оцінювати красу форм рослин, граціозність тварин, контрасти кольору та світла, гармонію звуків, треба підключати пізнання, почуття, і абстрактно-логічне мислення. Пробужденню естетичної чутливості дітей сприяють залучення до нагляду над природою, спеціальні естетико-пізнавальні завдання й вправи, ряд проблемних ситуацій. Це спонукає учнів сприймати, осмислювати, оцінювати пізнавані об'єкти як красиві і виразні.

Серед естетико-пізнавальних завдань і спостережень можна назвати такі: «Полюбуйся, весна настає», « Дзвінкий дзвіночок синиці», «Слухаємо дзенькіт капелі», «Верба в сріблі», «Плещемо в долоні першим гракам і шпакам», «Пісня жайворонка», «Здрастуйте, листя», «Опустимо ніс в запашний бузок», «Ранкові коштовності».

Такі завдання-спостереження можна використовувати безпосередньо на уроці, і навіть після нього. У цьому створюються умови необхідні кожній людині - зосередженого духовного спілкування із дикою природою.

Якщо такі та інші різноманітні завдання пропонувати під час уроків постійно, всі вони, можливо, допоможуть дітям почути «музику» лук і лісів, подивуватися руху хмар, помилуватися травами, комахами, птахами — одне слово, пильно вдивитися у життя.

Способи включення естетичного елемента в урок можуть бути різними. Важко знаходити і організовувати сприятливі обставини і стан, за яких у дитини сколихнулося б й заговорило почуття прекрасного. Та треба, бо пробудження у людині естетичного початку значить те, що людина займе моральну позицію у житті. А із

крупинок знання природи й крапельок доброти виростає ще одне почуття — відповідальність за рідну землю.

«Щастя - це можливість бути з дикою природою, бачити її, говорити про неї»,— так писав понад сто років тому Л. М. Толстой. Ось тільки природа у період Толстого оточувала людей зовсім інша, ніж та, у якій ми живемо. Ріки тоді спокійно несли в океан свою прозору, чисту воду, ліси стояли дрімучі, а в блакитному небі ніщо не порушувало тиші. Нещодавно людство зрозуміло, , що цього — чистих рік і озер, дикого лісу, неораних степів, тварин і птахів — стає дедалі менше.

Цей прекрасний світ відчуває і добру руку людини, відому розумом, і руку нерозумного дурня; словом, і тих, хто покращує світ живого, і тих, хто придушує той світ, підштовхує саме життя у безвихідь. Велике співтовариство людей, яких на планеті тепер понад п'ять мільярдів, постає сьогодні як сила що створює, так і сила руйнівна, у постійній боротьбі Добра і Зла.

Сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи поставили низку інших завдань перед школою і педагогікою. Причини екологічної кризи слід шукати не тільки у економічній галузі, а й у свідомості нашого народу. І щоб позбутися загрози наближення світової катастрофи, необхідно змінити ставлення людей до інших людей, до самих собе.

Сьогодні злочинно не тільки знищення природи, а й бездіяння ,що насувається катастрофою. Вчені стверджують: аби земну цивілізацію привести  до краху, зовсім необов'язково затівати війну; предосить просто жити так, як живемо зараз.

Одне із завдань сучасної школи — створення людини, великодушної до людей та природи, здатної любов'ю та своєї позитивною діяльністю зберегти світ, який вже неспроможний вціліти сам собою, без нашої допомоги й любові.

28 жовтня відзначався День визволення України від фашистських загарбників.

Цей день було засновано згідно з указом президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні".

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. 

Після Сталінградської битви (листопад 1942 року – лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився.

Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року ) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

В цей день хочеться пригадати імена наших співвітчизників, які своєю мужністю і безкорисною любов’ю до Батьківщини, усіма силами, інколи ціною власного життя, наближали день звільнення України від фашистської окупації.